розділові знаки чергового божевілля

Не  можна  зациклюватись  ні  на  чому.  Затримав  свій  погляд,свої  думки  більше  ніж  на  5  хвилин  рахуй  що    все  ти  пропав.  Пропав  так  само,  як  і  пропала  зараз  я,перечитуючи  знову  і  знову  ті  декілька  повідомлень.  Та  суть  не  в  них,навіть  не  в  їхньому  змісті,суть  в  тому  від  кого  вони.  Правду  кажуть,  під  Новий  Рік  трапляються  дива  .  Моє  новорічне  диво,раптове  появлення  в  моєму  житті  людини,яка  сама  себе  викреслила  з  нього.  Просто  взяла  і  пішла.  Пішла  в  один  не  дуже  таки  сонячний  осінній  день.  Пішла  залишивши  після  себе  спустошену  мене  і  безліч  знаків  питання.  Їх  настільки  багато  тих  знаків  що  починаєш  плутатись  в  їхньому  існуванні,в  своєму  існуванні  в  цих  життєвих  поворотах,різких  як  зміна  погоди  на  початку  весни.  

Ну  і  навіщо  він  знову  прийшов?  Задається  мій  мозок  шукати  відповідь  на  знову  черговий  знак  питання.  «Краще  б  було  все  як  було»  -  ,каже  одна  з  моїх  подруг,хоча  мені  самій  уже    не  зрозуміло,як  краще  з  ним  чи  без  нього.  Хочеться  то  кричати  «  Йди  геть,негайно!»,  то  благати  «  Залишися  хоч  тепер.  Залишися  просто  другом,чи  знайомим,але  залишись  …».  Життя  поділилося    на  до  і  після  коли  настав  той  осінній  день.    До,були  лише  крапки  і  суцільна  конкретика(добре  що  ми  обоє  любимо  конкретику),  після  ж  залишились  вже  ненависні  мною  знаки  питання,деколи  зявлялися  коми,а  закінчилося  все  нескінченими  крапками  в  кінці  речення,але  не  однією  конкретною  крапкою…

Мій  мозок  сперечається  сам  з  собою,відчуття  таке  ніби  сходиш  з  розуму,пові льно  а  головне  адекватно  настільки  адекватно  що  помічаю  це  лише  я.    

Кома,кома,кома  погодься  один  з  найкращих  розділових  знаків  поставив  і  нехай  інші  думають  це  вже  кінець  чи  чекати  ще  продовження.  Знаєте  чого  я  зараз  найбільше  боюсь  що  це  читатиме  він,бо  саме  він  вловить  найтоншу  суть  яка  вдало  ховається  за  цими  рядками.  Буде  читати  це  не  як  текст,  а  так,  ніби  він  читає  мою  душу.    Побачить  це  своїми  бездонно  карими  очима  і  все  зникне,зникне  в  тих  очах,  в  них  ж  так  легко  потонути.  ..  Ключові  слова  очі  і  тонути.

Черговий  знак  питання,чергова  дорога  в  нікуди.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389323
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2013
автор: ffc