Всього лиш день, та вартий пів життя.
Схід сонця в Мармаросах і тиша-забуття.
І небо так низько, - ось вже на долоні.
В живу росу я занурюсь по скроні.
Якщо є рай, то він ось тут — у горах:
В величних соснах, ріках, потічках,
В солодко-рум”яних та пахких світанках
У місячно-зоряних диво-ночах.
Та більше щастя — поруч Ваші очі.
Спокійно й легко на душі цієї ночі.
Я Вас люблю! І що із цим робити?
Сказати? Мліти? Серцем обігріти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389327
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2013
автор: Конвалія