Калинова сопілонька
грала до півночі,
Задивилась дівчинонька
у зелені очі.
Закохалася без тями
в чарівні озерця.
А в музики чорний камінь
лежить замість серця.
Розтоптав музика серце
білої лебідки...
А до ранку у озерці
розпустилась квітка.
Поспадали зорі в роси
плачуть над землею...
Запліта русалка в коси
білую лілею...
Калинова сопілонька
грати перестане,
А лілея-дівчинонька
від горя зав'яне...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389343
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2013
автор: Любов Ігнатова