Несіть мене коні у поле далеке,
Несіть у нові, незнайомі світи.
Свої крила дайте, о вільні лелеки!
Я хочу летіти, я хочу втекти.
Від плетива клітки з колючого дроту,
Ударів нагайки, прихованих страт.
Тунель буду рити до сьомого поту,
Щоб душу звільнити з кайданів і грат.
Бо воля жагуча, мрійлива, жадана,
Щоденно новий, неповторний політ.
Неволя лиш біль. Неволя – це рана,
Це сіро-похмурий, без кольору світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389362
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2013
автор: Бойчук Ігор