іноді вдається відгадувати,
що там
з внутрішнього боку люстерка.
викурювати торішній сніг
зі старої табакерки,
з відбитками чужорідних підошв,
червоних снів
і талого попелу,
іноді вдається відгадувати
формулу твого повітряного покриву,
з листами,
що пахнуть корицею
клаптиками грудня і
астрономічними годинами.
іноді вдається відгадувати
сутність тебе, що пише
алегорично обмежено
з вкрапленнями «темних місць»
холоду
і без мережива,
воскресати новою сніжиною
гострою гранями
і розбиватись
об
стоси книжок
графоманами
…
і вього того достатньо
аби новорічна ніч
пахла ялиною
синім морозом
та
діалогом,
аби зупинити куранти,
щоб попросити
пробачення
у лицарів
круглого столу,
аби випадково
оформити
усі реквізити
до заброньованого
номеру,
аби розпочати
відлік зворотній,
щоб риба
всередині тебе
навчилась нарешті
жити
без голокостів
теорій
і гонору.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389369
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2013
автор: Нова Планета