Я взяв тебе за твою руку милу,
Й попрямували ми у темну даль
І я знайшов в собі ту силу,
Що зникла у вогні проклять.
Не знав, що трапилось зі мною,
Неначе силу ти знайшла
І розтопила кригу мою,
Що в мене в серці наросла.
Любов воскресла, біль пропала
І вийшов морок весь з душі
Неначе туга вся розтала,
Що все з'являлася вночі.
З душі могильної моєї
Неначе камінь здійняло,
Й руки торкнувшися твоєї
Навік кохання пройняло.
10.02.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389450
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2013
автор: Володимир Біленький