Скуйовджений розум, розхристаний погляд;
Мов вікна відчинені - навстіж думки.
Змінив світобачення своє: світогляд
Від мене місцями закривсь на замки.
Цілунками Паніки вкрите все тіло,
Із серця глибин камертонять страхи.
Забилось в куточок душі і тремтіло
Тривожне мовчання. Птахами гріхи:
Із думкою навстіж, зі звуком у простір -
СвітзАочі! Погляд вже не здожене.
Та сповнені гнівом емоції гострі
Характеру Міць у кулак свій візьме.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389532
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2013
автор: Бойчук Роман