Ще один рік життя пішов у небуття,
Забрав все те чого неварто залишати
І в рік дванадцятий немає вороття
А зі стіни вже час календарі здирати...
Для когось був він неймовірно вдалим
Комусь не раз повернеться у снах,
І згадки листячком опалим
Зметнуться вверх в осінніх табунах...
Є ті хто хоче все забути
Сторінку вирвати з літопису життя,
Щоб більш ніколи вже не чути
Душі сплюндроване виття...
Та щоб не відчували ви в собі:
Чи щастя вир чи темряву страху -
не загубіться в спогадах юрбі,
Бо втопитесь в минулому жаху...
Емоції про себе нагадають
І на обличчі намалюють сміх,
Всередині є ті кого не забувають
Це ті,що топлять в серці сніг...
Хоч зараз дихаємо киснем новорічним
Хоч з нетерпінням дивимось в майбутнє,
не будьмо ж нелюдом цинічним
І збережем в собі що незабутнє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389658
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2013
автор: Турист