Лови незбирані кристалики зими.
Давай загубимось у вихорі сніжинок.
Вустами смішно їх ловили, та не ми.
Ми ж все шукали в чомусь винних, гірко винних.
А світло сипалось: холодні і прості
Шматки живого, ще незірваного свята.
Давай загубимось між сніжно-білих стін,
Щоб потім вічність одне одного шукати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389842
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2013
автор: Опівнічниця