Чекаєш манни небесної в кімнаті,
Насамоті з диваном та вікном,
Немає міст душевних на мапі,
Я птах над знівеченим гніздом!
Літаю вітром одиноким в небі,
В кишенях шелестить зеро,
Спускаюсь на землю при потребі,
Стражданням наповнити нутро!
Смакую гріхи земні в журбі,
Ніхто незнає весь мій смуток,
Живу в очікуванні я собі,
Серед марних зіпсованих ноток!
Літаю до сонця за горизонт,
воно не зруйнує мої сподівання,
Не обдурить,не візьме на "понт",
Не видасть таємні бажання!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389850
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2013
автор: Натаніель7