Моя замріяна дівчинко,
досить жити в ілюзії світу.
Пам*ятай,що фантазія -
це додаток лише до душі.
І насправді вся магія
заховалася глибоко
у буденності сірі мости.
Й у асвальті доріг
причаїлось незвідане
ні тобою,ні мною й у сні.
Зрозумій,моє сонечко,
не для того в реальності
було створено мрійності
незвичайні краї,
щоб у них і прожила ти
до кінця своїх днів.
І для того дано тобі
вільний простір фантазії,
щоб у ньму поринути
в планування Землі.
І там,моя ти дівчинко,
створюй просто ескізики.
А тоді у буденності,
намочивши в палітрі зір
свій малесенький пензличок,
малюватимеш все на яву.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389868
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2013
автор: Незрозуміла