Защемило, задощило,
Знову осінь,
Я своє вже відлюбила,
З мене досить.
Я складаю стерті крила,
Чищу пір’я,
Все, що було розгубила
На довір’ї.
За вікном знайомі кроки,
Чи почулось,
Це вода у водостоках, -
Обманулась.
А який був світ широкий
І не темний,
Задощило мої роки,
Все даремно.
Осінь подихом холодним
Завиває
Дощовим потоком водним
Все змиває.
Я б на ранок полетіла,
Сльози сушу,
Щоб твоє зігріти тіло,
Або душу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389992
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2013
автор: kalush