Таких зірок нападало у двір,
Хоча би кілька вкинути в торбину!
Вергає сяйво місяць, мов факір,
На снігову розпушену перину.
Стрункі ялини в муфти хутряні
Сховали віти, срібно-пелехаті,
Розквітли мальви білі на вікні,
А поміж ними - ластівки чубаті.
В небесну бязь клубочаться дими,
Мов сива хата пасма розпустила.
Понад крихким мереживом зими
Різдвяний янгол випрозорив крила.
А в хаті вже пристелено обрус -
Свята Вечеря кличе до почину
І немовлям усміхненим Ісус
Благословляє радісну родину.
Дрібні зірниці світяться в імлі,
Немов ясні начищені таре́лі
Крокує ніч різдвяна по Землі
І загляда до кожної оселі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390020
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 05.01.2013
автор: Наталя Данилюк