Затужила зима за незвичністю рими…
Я була не сама, лиш прозоро-незрима.
Я була межи днів, хоч тебе не пізнала.
Ми були не одні – була пісня між нами.
Я жила собі так: в напівсні, напівказці.
Серце стукало в такт невловимій підказці.
Скільки нам свічечок запалилося небом!..
Запалали – й мовчок… Лиш для мене і тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390061
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2013
автор: Omega