Не залишай мене на самоті
Вмиватися прогірклою сльозою.
З тобою ми давно вже не святі,
Та наші долі сплетені лозою.
І ангел в нас давно один на двох.
Не відбирай прошу у нього крила.
Хто винен з нас розсудить тільки Бог.
Не мають люди почуттям мірила.
…Не залишай прошу мене одну
У пустоті, засніженій думками.
Лиши хоча б надію осяйну,
Що ти колись повернешся з роками…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390102
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2013
автор: Олена Іськова-Миклащук