черговий натяк на вічне

Дух  надцятих  років  просякнутий  кіберсистемою,
Деталі  й  відмінності  тануть  в  їдкій  трясині.
І  ти,  мов  навмисне,  з’являєшся  тихою,  темною,
Глибокою  ніччю  з  пекучим  вогнем  вдалині.
Твоя  нетутешність  доводить  мій  світ  до  істерики.
Куди  прямувати  та  як  тепер  бути  мені,
Коли  світляки  і  жаждиві  до  світла  метелики
Летять  в  твою  ніч  і  без  остраху  губляться  в  ній?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390136
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2013
автор: Bспых