Коли надв́орі мороз, а під чоботями терпне пісок,
Від твого подиху пара угору в'ється високо,
І пече мама щось файне з любов'ю-корицею-тмином,
Повір у зиму.
Як на Великому Возі так чудово мандрується в ніч,
Але від віхоли мрій, окрім под́ушок, укритися нічим,
Коли раптово здіймешся у далечіні на явлених крилах
Повір у диво.
Коли на віях бринять зорепадо́ві іскринки з криниць,
А цілий світ заплітається у щирої зелені глиці,
І припадають сніжинками різдвяно-медовії пляцки,
Повір у казку.
Коли пан Місяць Срібленний заколядує спросоння натщ́е,
У білих янголів с́ерця засолодяться до теплого щему,
Коли підхопить вертепова надстихія, щоб дзвінко співати,
Повір у свято.
Христос народився!
05.01.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390305
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 06.01.2013
автор: Анастасія Витрикуш