На столi - хлiб, прикритий рушником,
А матiнка дитятко сповивае.
Iз першим материнським молоком
Дитина хлiба смак в себе вбирае.
I пахне хлiб: землею, сонцем, потом...
Дитятко вже припало до грудей.
А скiльки працi, скiльки сил, турботи
Уклали в хлiб той тисячi людей.
А хлiб лежить. Дитя смиренно дише,
У жилах вже пульсуе дужа кров.
Ну що, скажiть, е на землi святiше,
Нiж хлiб, дитя i мамина любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390350
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2013
автор: Лидия Науменко