«Я так хочу до тебе, як до неба ота земля» С. Вакарчук
Знаєте, Ваш Бог, Ваш Аллах, Ваша Карма мені завинили…
І цей борг вони будуть виплачувати до кінця мого життя.
Вони мені інший світ показали, але перед носом закрили
ті кляті двері до неї… а вона тепер – просто сенс мого буття.
І тепер я ненавиджу дев'ятсот дев'яносто один кілометр,
І той чортів далекий кордон, що безжалісно нас розділив…
Все що я маю – скайп, мрії, бажання, чай і в'язаний светр…
І, звісно, ненависть, до тих, хто пельки свої не стулив.
І чудово я усвідомлюю, що їй буде краще без мене,
але ж я… я просто згорю, просто зійду на нівець…
Я знаю, я егоїст, але ж вірю, що це почуття не піде,
І мої друзі почують, як на нашім весіллі пісню тягне співець…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390464
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2013
автор: Микита Воробйов