Я вдячна Господу за те, що він мені
Прислав тебе, мій янгол білокрилий.
Мені, розтерзаній у внутрішній борні,
Невіруючій, грішній, що без сили
Лежала при дорозі у багні.
На фоні сірості навколишньої ти
Здавався ще білішим. І з калюжі
Мене піднявши, ти не втратив чистоти,
Обтряс гріхи, змив погляди байдужі –
Це краще, ніж до пекла волокти.
У Бога навіть не питатиму, чому
Саме мені прислав він охоронця.
Я мрію радістю здолати ніч німу,
Ділитись щастям з лагідністю сонця,
Віддаючи сповна себе саму.
Мій Янгол вчив мене не опускати крил,
Якщо зла чернь шипітиме вороже.
Веселками добра вкривати небосхил!
Зірвавшись, знати: Янгол допоможе
Летіти вверх під пурпуром вітрил!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390510
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.01.2013
автор: Маргарита Шеверногая (Каменева)