Летіли зорі до землі
і впали снігом.
Фатином вкрили
всі тополі і дахи.
І навіть річка
одягла весільну кригу,
щоби на свято
запросити всіх птахів.
Маленька дівчинка
збирала білі зорі,
несла матусі,
заховавши у рукав.
Вони ж легенькі
всі прозорою водою
стікали ручками,
неначе хто їх вкрав.
Летіли зорі до землі
такі лапаті,
ледь-ледь вміщались
в білі рученьки її...
В дитинстві щастя
пережито не багато,
але йому раділи й
не були самі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390513
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.01.2013
автор: Ліна Біла