Отак і померти…

Отак  і  померти  без  пам'яті,
А  до  того?  Живий  мрець!
Народившись  рости  й  в'янути,
А  потім  спитись  в  кінець...

Чи  вродитись  митцем  й  творити?!
Картини,кіно,вірші  чи  прозу...
Або  народитись  і  жити,
Чи  влітку,чи  в  люті  морози...

Зрозуміти  цей  вірш,  задуматись,
Озирнутись  в  минуле  й  побачити,
Не  у  сітці  "Контакта"  заплутатись,
А  для  когось  хоч  мати  значення...

Опинитись  самотнім  чи  лагідним?
Прожити  десятки  років,
І  йти  цим  шляхом  правильним,
Не  зійшовши  на  пару  кроків...

Чи  спитись  і  хворим  стати?
Курити  щодня,  щогодини...
Щомиті  себе  вбивати,
Померти  так  молодими...

А  може  і  досить  нотацій?!
Ми  самі  будуємо  долю...
Хочеш,  можливо  у  праці,
Забезпечити  дітям  волю?

А  хочеш...Та  досить  слів!
Думай  сам,  це  життя  твоє,
Я  давно  вже  вийшла  зі  снів,
Зрозумівши:Що  є-те  є...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390698
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2013
автор: Хестер