Я тішуся любов”ю до відсутності твоєї.
Бо ти – те божество, яке не лапають руками,
Якому по шляхах співають ніжно менестрелі,
Про дотик до якого мріють довгими роками.
Не хочу навіть бачити ту тлінну плоть, з якої
Зліпив тебе той Вищий, що все бачить і все може,
Той, хто навчав всіх шумерів і залітав до Трої.
Бо плоть без духа може бути ница і ворожа.
Вступила, як і личить, я у ринковість відносин
(За все розплата мусить бути, це вже правда щира).
В відносини взаємні, у яких і я, і Космос
Отримали все те, що домовлялися отримать.
Він – міць і силу пристрасті, жаги до всіх пороків
(По силі може створювати зіркові анклави).
А я – любов вселенського масштабу, як до бога –
Відсутності твоєї. І мені цього не мало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390711
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 08.01.2013
автор: Ліоліна