Тихо падав Різдвяний сніг,
Засипав за тобою стежки.
На калині, немов на гріх,
Виграють льодяні сережки.
Що за диво – Різдвяна ніч!
Погадаю на тінях знову,
В мерехтінні духмяних свіч
Напророчу собі підкову.
Та й прокинусь в новім житті,
Безтурботнім, без сліз і муки.
Та і сльози уже не ті,
Скрижаніли в снігах розлуки.
Тихо падав Різдвяний сніг,
Шовковисті слав покривала.
Він дізнатись про те не міг,
Що любов під ним поховала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390780
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2013
автор: Інна Серьогіна