Ця осінь терзає душу
І б’є у слабкі місця.
То згадку дає кричущу,
То сон у якому я –
Пливу, розчиняюсь, тану
Від щастя й рожевих мрій.
П’янить аромат дурману
В ілюзії голубій.
Ще й пахне бузковим цвітом
Осінній міраж у сні,
Хоча і весна, і літо
Туманом удалині.
Я виріс уже із травня,
Дороги назад нема.
Нагадує осінь-панна,
Що юність бува одна.
2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390970
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2013
автор: Олексій Тичко