Публічність вбиває моє єство,
Наче нутрощі вивернуті назовні.
А все через Адамове ребро,
Безсоння, коли місяць вповні.
Чому борються таланти?
Наввипередки прагнуть довести,
Що вони думки і слова гіганти.
Мені тут нічого додати.
Талант, титан духу, прометей-
Це той, хто ставить планку вище.
І лиш повзаючи, задовольняється пігмей,
Душею опускається все нижче.
29.11.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391022
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.01.2013
автор: Олеся Вишня