Я знову прокидаюся у сні
Кусаю губи люто, аж до крові
А Образи лякаюче яснІ
А почуття лякаюче знайомі
З одного болю знову в інший біль
З одного жаху знову в інші пута
Я у полоні власних божевіль
Така безмежна, і безмежно скута
Я знову прокидаюся у сні
А ніч триває довше за світанок
Волаючи благаю: "Досить! Ні!"
Але пітьма за склом фіранок.
Сама не знаю: може все це я?
Себе катую, чи себе картаю.
Це просто ніч - це не моє життя
Та це єдине, що я відчуваю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391187
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2013
автор: teodora