Лісин-
ту-
мі!
Пліснява-сніг
на зимі...
Блиски льодових
залисин.
Лісин.
Ту-
ре.
Крига бере
карколомні "барре",
покарьоженим
грифом ріки.
Аж до
деки-плеса.
...А не по-рагульськи -
"лессен"!
Ту-
фа.
Рипа ритмічно
софа,
мов стежина,
підпудрена снігом.
Моїм-твоїм-мо-твоїм
бігом.
Тупотом.
Ту-
сі.
Ми - на софі.
Всі.
Двійко нас!
Годі гадати,
розслабтесь...
Жваво проходимо
теста.
Ту-
до.
Наше родинне
гніз-
до.
Пакотом геть
із софи,
в сутовир
зимоплісняв...
Лісин.
Ту-
соль.
Той самий пуд.
У мішку.
Відімкни
антресоль...
Крайню ліву,
оту!
Ту-
ля-
бе
моль.
Знов по
квартирі літа.
Йой би
скорше
весна золота,
та не осінь.
Або літа
небачена
синь.
Або...
Лі-
син...
10.01.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391416
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.01.2013
автор: Микола Шевченко