«Замовкни» - до себе промовляю лиш губами,
Їй більше не потрібно твоїх слів.
Нехай не чує як кричиш ночами,
Коли немає сил ховатися від снів.
Коли свідомість не встигає за тутешнім часом,
Й у снах мене так солодко цілуєш.
Скрегучий голос правди каже: « Ви не разом»
Та так сумую за тобою... Чуєш?
Уже зіниці стерті у блакитний порох,
В бажанні упіймати поглядом твій сміх.
Уже на світ дивлюся мов крізь морок,
Я посміхнусь…І з неба впаде перший сніг
І впавши на коліна я крізь сміх заплачу,
А ти йдучи повз просто посміхнись.
Та я без тебе так багато втрачу…
Але зі мною буде все гаразд…Колись…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391424
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2013
автор: Кисломолочний