Портрет грипу

Росте  так  швидко,  ніби  гриб,
Така  зараза,  зветься  –  грип.
Лежати  –  й  то  немає  втіхи,
Немов  би  трактор  переїхав.
У  мареві  не  знаєш  –  тут,
Чи  вже  прийшов  тобі  капут?
Сусіди  думають,  собака  
Завівсь  у  мене  –  гавка  й  гавка!
Як  бараболя,  синій  ніс.
А  ліків  різних  –  цілий  віз.
Ідеш  –  немов  кудись  до  страти,
І  ноги  зроблені  із  вати.
А  з  дзеркала  на  мене  –  страх!  -
Дививсь  якийсь  кудлатий  птах  –
Волосся  дико  –  навсібіч,
Червоні  очі…  Страшна  річ!
А  спека!  (Київ  чи  Канари?)
Якісь  тиняються  примари,
Аж  стало  трохи  навіть  лячно.  
І  хто  придумав  цю  болячку?
В  людей,  дивіться,  Новий  рік,
А  хтось…  із  градусником  зліг.
Ну  не  хвороба,  а  кіно!
(О,  як  набридло  все  воно).
Апчхи,  апчхи,  сніги,  зима.
На  Новий  рік  –  такі  дива.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391568
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 11.01.2013
автор: Ліоліна