Звільни мене від свого світу.
Звільни мене, благаю, милий!
Бо так не можу далі жити,
І відчувати повноцінно.
Звільни мене від снів шалених,
Очей і посмішок яскравих,
Моїх думок всіх потаєних,
І рим про тебе - влучних, вдалих...
Звільни від почуття провини,
Від цього божевілля, прошу!
Я не чекаю більш на зміни -
Тихе життя я знову хочу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391586
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2013
автор: Невпіймана