Заходиш в клондайк,
табличка сповіщає тебе про те,
що вхід вільний.
Ти робиш крок,
єдиний крок
і на тебе
налітає
купа
демонів
з рожевими
чупринами.
Я що попав в пекельний
Гей-клондайк ?
Запитаєш себе
я що попав в гей-рибу?
Всі затикають мені вуха плавниками,
всі змінюють кислотність
всі стають всіма,
й забувають навіщо
були створені великим Розпусником
Жирафом
creep, Lайно собаче,
я не можу тут залишатись,
проте у мене сьогодні
день народження
дзен,
мені снились Камю,
Газданов мені втирав:
«Чуваче,
Ти і так втратиш колись сім’ю,
влаштуєшся на hуйову
роботу,
де тебе
tрахатиме
жирна тітка,
що називатиме себе
твоїм босом,
ти працюватимеш
і твої кістки
виділятимуть
провіант
для
Гнилих
Подушечок
Пральних машинок
пральні машинки
зжовуватимуть залишки твоєї гідності
фригідність натомість
викрадатиме квінтесенцію
рідності,
здібності чужих
сподівань облизуватимуть
ситі подібності
ми всі помираємо римами
на рамах холодної
зали,
сім’ями проростаємо
в тім’ях нових дитинчат,
які нестимуть новий хаос, нову розруху
спостерігатиму без поруху
совісті, померлої, минулого літа,
а діти
захлеснуться сонцем густим і в’язким
в кімнатах підвалу пустого,
поріг перепону ідеї втечі
до речі,
сьогодні нам не вирватись з кола
чи, бодай, поля магнітного
та все, ж мені здається сьогодні
я не нап’юсь: горілка дорого коштує,
пиво дорого коштує,
тільки
шльондри
за півціни,
але навіщо
мені
їхня тілесна
любов,
якщо довго вже шукаю
душевної
краси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391593
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.01.2013
автор: ImmortalPsycho