Пробач мені, моя ти Муза невблаганна!
Ти часто надаєш думкам наснагу,
Слова як виверження дикого вулкану,
Складаються в вірші, сонети, саги.
Я втім, не завжди тебе пещу і плекаю,
Що вічно будеш поруч сподіваюсь,
Ідеї геніальні часто викидаю,
А як їх втрачу, дуже гірко каюсь.
І на коліна впавши, стиснувши картуза,
Я як останній раб тебе благаю,
Ти не кидай мене моя кохана Муза,
Без тебе мій талант занепадає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391640
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2013
автор: SAKHO