Ми в решті слів знайшли кінець,
так довго ходячи по колу знов,
кохання-замок пішов нанівець,
втомився він від наших розмов!
І ти не повернешся ніколи однак,
ні вітром,ні дощем,ні сонцем,
я знову буду самотній одинак,
горітиму над білим вогнем!
Разом із своєю жовтою душою,
я догоратиму день за днем,
не бачачи світла над головою,
не буду більше твоїм королем!
Прощай,моя королева небес,
салют та віват тобі на прощання,
їжджай в свій край своїх чудес,
Прощай! Це моє останнє бажання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391779
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2013
автор: Натаніель7