Країну

Я  люблю  цю  країну.  
Бо  в  іншій  я  була  би  щаслива.
Бо  в  іншій  я  б  сіла  на  шию
І  до  смерті  харилась  наживо.

В  цій  країні  я  глибоко  поранена.
Я  признаватимусь  в  цих  ранах  кожному  мальчіку  в  діамантах  і  з  мандатом.  На,  сука,  на...  піддих  тобі.

І  знаю,  що  є  ще  більш  ранені.  І  нема  межі  злобі  і  підлості,
Хоча  ВИ  ОСОБИСТО  про  це  не  знаєте,
я  шепочу  вам,  у  півсвідомості,  
це  є.
це  є.
це  є.
в  цій  країні  це  є.

Вбивають  тихо  і  безкорисно.  Ґвалтують.  Знімаються.
Кожен  день  давлять  податками  і  законами.  А  ми  тулімося  в  маршрутках,  трясімо  кулачками  на  кухнях,  запихаючись  серіалами,  пошираючи  ток-шоу  всебудедобре,  (нінебуде,  миваспобалуємапотімвиєбемокожногобанкамиідорогимилікамивідсутністюінсулінуіідітямиінвалідами).  Ми  підемо  працювати  на  заводи,  які  вбиватимуть  наших  дітей.  Ми  будемо  запихатися  псевдомодою  на  псевдокультуру  і  псевдомистецтво.

А  потім  не  спати  на  койці.  Всіх  нас  посягне  безсоння  чи  алкоголізм.  Чи  релігійна  мара.  Чи  азартні  ігри.  Всі  в  щось  вдаряться,  аби  не  ДУМАТИ.  це  ж  боляче.  Це  ж  ніхто  не  робить.

-  Вася,  признайся,  ти  ж  це  робиш?
-  Що  роблю?
-  Ну...  думаєш...  Вночі,  певне,  під  одіялом.  Стогнеш  при  цьому  від  задоволення,  да?
-  Во  дибіл.  *ніяковіючи-починаючи-думати*  Йди  до  біса.
-  А  як  це  думати...  Виділяється  сіра  речовина,да?

І  тече  сіра  речовина  по  нашим  вулицям,  невикористана,  нереалізована.
Я  люблю  свою  країну.  Бо  тут  діаманти  дорогі  на  дорозі  лежать,  а  їх  всі  називають  *язиком  хахлов*  і  носять  на  чолі  біжутерію  Азірова.  Сміються,  тішаться...

А  давайте  собі  уявимо,  що  ми  з  Азіровими,  Колісніченками,  іншими  ходимо  щодень  повсюди.  Уявіть  собі,  спите,  да,  а  вони  коло  ліжка  стоять.  Приємно?  Або  ви  з  ЗАГСу  з  коханим  виходите  -  оппа  -  хто  це  в  нас  був  свідком,  Вікторе  Федоровичу.

Чудово,  нє?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391814
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2013
автор: Хельга Ластівка