Лиш той Великий, хто згорів,
Та попіл втоптаний до болю,
Вогнем піднявся над юрбою
І душі мертві запалив.
* * *
О скільки бачив я слонів,
Які від Мосьок повтікали,
Бо тільки силу м’язів мали,
Та в серці дух гнилий сидів.
* * *
Десь розірвалася планета,
Летить, кометою горить,
А ми для себе загадали
Щасливу долю в страшну мить.
* * *
Мужчина – складова із мужа й чина
Біда, як муж, а виліплений з глини.
Біда, як чин, а лиже нище спини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391905
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2013
автор: СИНЕВІР