****

****


Утрачене  мовчання  не  зібрати.
Цей  вітер  розриває  тиші  крик.
Вже  не  почути  її  сміху  і  не  знати
її  тепла  душі.  Захмарених  утіх
вже  не  відчуєш...  Сон  не  сон,
лежиш  і  чуєш  хрускіт  серця,
він  зводить  з  розуму.  Добром
підпалений,  дивлюсь  в  озерця-
очі.  Закриєш,  встанеш  і  підеш
без  крику.  Знов  тихо.  Розілєш
у  ріках  спогадів...  Вогнем  гориш,
чекаєш,  смерті  подих  лиш...
Закований  мовчанням  за  потребу,
сиджу,  а  руки  рвуться  вберегти...
для  тебе...  Краще  буде  тобі
потім.  Згорю  за  горе.  Ти
живи  без  болю.  Рвись  до  волі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392007
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2013
автор: Seeyer