В нерівній боротьбі любов і страх
породжують свавілля.
Сьогодні ти читаєш по його губах,
а завтра він вже гнеться від похмілля.
Ти кидаєшся з кутка в куток
надієшся на краще.
А може це останній вже ковток?
А може після цього він вже здасться?
Кричиш, вмовляєш, плачеш, б'єшся.
Він обіцяє, що це все кінець.
Та знову сила волі його рветься.
І ти в черговий раз жалкуєш,що пішла з ним під вінець.
Отак прожила ти своє життя
небачивши нічого крім похмілля.
Та шкодА, назад немає вороття.
А скільки ти його поїла зіллям?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392304
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2013
автор: Інна А.