Живи в мені затаєно і світло,
Не на моє ворожачи ім’я,
Така п’янка й по-юному розквітла
Серед моїх ілюзій та сум’ять.
Твори свої миттєвості високі,
Комусь палкі даруючи слова.
Тобі одній завдячує мій спокій, –
Дзвени в душі,
як музика жива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392326
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2013
автор: Олег Завадський