СЛІПІ ПОВОДИРІ

Як  блудники  ховають  свій  обман  –
Ніколи  вдень  не  ходять  разом.
Та  сутінки  не  скриють  наготи,
Приходить  час,  і  настає  розплата.

Хто  заховає  від  допитливих  очей
Жагучий  погляд,  ту  саму  розмову.
Те,  що  здається  скритим  від  усіх
Саме  про  себе  вже  кричить,  а  не  говорить.

«Земні  царі  чинили  з  нею  блуд»,
Коштовні  шати  стали  дарувати.
Альянс  корисний  із  усіх  сторін  –
Відкрито  стали  прославляти.

Між  депутатів,  що  ведуть  народ
Ченці  у  ризах,  ніби  Божі  слуги.
Та  голосу  ніяк  не  чути  їх
Щоб  зупинити  безлад  та  наругу!

Вже  недомовки  зникли  враз.
Одна  широка  в  них  дорога.
Бо  помисли  і  цілі  –  ті  самі:
Людей  провадити  до  «  щастя  і  до  Бога».

Святі  отці  всенощно  на  посту  –
Щодень  про  подвиги  святих  уміють  говорити.
І  Святотроїцький  державний  монастир
Не  припиняє  нам  про  біди  голосити.

«Бог  не  забуде  подвиг  ваш,
Коли  в  безвиході  пришлете  допомогу»
Бо  нині  гроші  лиш  рушійне  джерело  –
Нема  різниці  –  злодій,  чи  убогий.

Ті,  хто  б  хотів  допомогти,
Самі  у  злиднях  вік  свій  коротають.
Ті  ж,  що  мільйони  виграли  в  лото,
У  іншім  світі,  про  біду  не  знають…

Через  апостолів  Бог  попередив  багачів,
Що  їх  маєтки  конче  зрадять.
Та  нині  церква  з  ними  заодно…
У  розкошах  попи  на  добре  не  порадять.

Розкішні  лімузини  не  спасуть,
Слова  повчальні  зайві  для  народу.
Щоб  Слово  Боже  до  людей  нести,
З  очей  своїх  найперше  заберіть  колоду!

Ви  добре  «водите  Козу»…
І  звізди  здатні  майструвати.
Вертепи,  що  з  часів  поган,
Народ  не  відучили  шанувати.

Яка  освіта  і  наука  ?...
Середньовічний  балаган.
Стабільний  морок  беззаконня,
Де  сила  і  мамона  –  Пан!

Яке  майбутнє  нас  чекає,
Коли  всі  погляди  назад…
Та  ж  наші  предки  Землю  боронили
Від  дикунів  –  сусідів,  темних  мас.

Кого  боятися  нам  нині,
Хіба  що  власних  «бджолярів».
Своїх  міністрів  і  банкірів,
Своїх  сліпих  поводирів!

Якова  5:1-3  «А  тепер  послухайте  ви,  багачі:
 плачте  й  завивайте,  бо  нещастя  насуваються  
на  вас.    Ваші  багатства  зігнили,  а  вбрання  
ваші  поїла  міль.  Ваше  золото  й  срібло
 поіржавіло.  І  ця  іржа  буде  свідченням  проти  
вас  та  роз’їсть  вашу  плоть.  Те,  що  ви  
назбирали  в  останні  дні,  подібне  до  вогню.»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392380
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2013
автор: А.Б.В.Гість