*****

Зів’яли  пагони  дрібні,
Які  ще  вирости  не  встигли.
Взяли  ми  їх  в  долоні
І  стисли  як  могли,
Зітерли  в  сухий  пісок
І  за  вітром  все  пустили.
Залишились.  Не  ступили  крок
І  Бога  не  молили.
А  може  нічого  не  було,
Лише  бажання  вільного  порив?
А  в  душі  усе  гуло,
Значить  тихо  собі  жив.
Поливав  ті  пагони  водою,
Тихенько  ховав  від  всіх,
Але  не  виросли  зі  мною
Насамоті  здужати  не  зміг.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392524
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.01.2013
автор: Славчук