Мінливий, непостійний час,
Стосункам назавше не бувати.
Чужі жалі, уже їм не до нас,
У прірву кинуті їх не наздогнати.
Досить, по вікнах, несолених сліз
Брудними багомазами стікати.
Серце в рубцях кордони скрізь
Як межі, снігами присипати .
Так не багато літо - днів,
Серце живе і мріями німіє.
Хурделицею в парі з вітром виє,
Дощем цілунки, доки паде сніг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392574
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2013
автор: Вразлива