* * *
Мальовничі вечори,
Свята новорічні.
Я дитячої пори,
Думав - будуть вічні.
Білий сніг, як білий пух,
Тане на долонях.
Все забілює навкруг,
Осіда на скронях.
Згодом знов раділи ми
Сонцю, що верталось.
Що нічого від зими
Вже не залишалось.
Пролітають, мов у сні,
Ті часи казкові.
Застеляють дні ясні
Тумани бузкові.
Знов навкруг сади рясні,
В травневім полоні.
Та не тане повесні,
Сніг, що сів на скроні.
СІКалін.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392592
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2013
автор: Сідий