Чиста площа
Семиста кілометрів
Від
Душного
Цвинтарю.
Йдучи по приміщенням
Виявлень
Зотлілої
Радості
Помічаєш
Сонце
Таки існує
Воно давить
На голову
Масною
Начинкою
І тхне
Тут зовсім
Не любов’ю
Тхне
Тут
Злом
І безвихідністю
Ти робиш триста кроків
Ліворуч
Триста
Кроків
Праворуч
Вперед
І назад
Вже не підеш
Бо ґрунт
Перетворився
На підбори
Жінки
Що чавить
З сонця
Прохолоду
І ці підбори
Всі в смолі
Як душі
Тих
хто називали себе
Другими
Третіми
Четвертими
Архангелами
Дурні!
Граються
У посланців
Від бога
Мішки затягнуті
На їхніх головах
Вони
Сліпо
Йдуть
Чи летять
За часоподертістю
На диванах
Залишились
Двигуни
Покришені
На листівки
В яких порожнеча
Перетворена
У згуслу
Формулу
Молока
Чорніє
Горизонт
За яким
Напевно б
Сховався
Кожен
Крик
Кожна
Виделка
Якою
Їси
Хліб
Вмочуючи
Його
У воду
Яка зовсім
На смак
Не нагадує
рідину
Хіба ж це сон?
Сонливість
Як така
Відсутня.
Це вигадка
Спорожніла
Як тіло мерця
Я вигадав
Все це
Я все
це вигадав
Ви вигадали себе
Коли вас мучило безсоння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392719
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.01.2013
автор: ImmortalPsycho