Ця історія таємницею оповита,
Мороком темним зусібіч покрита.
Злякана,змучена і розбита,
І повністю занурена в оковиту.
Заплямована невдачами та сльозами,
Роздерта ворожими руками,
Не знайдена в книжці віками,
І навічно залишиться між нами.
Ми не скажим нікому що між нами було,
Заховаєм все приємне під тепле крило.
Нашу адекватність на мить відімкнуло,
А всередині спогадами непомітно гупнуло.
І в очах зашаріли іскри тривоги,
Бо вже давно у нас різні дороги.
І не хочеться ставать на пороги,
Та знову чатувати облоги.
І знову бути в мандражі від страху,
Що доля знову вдаре з розмаху.
Краще відпустити бідну птаху,
Яка мріяла про небо,замість даху.(с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392751
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2013
автор: Sweet Sweet