...а я життя собі хотіла не таке
порожнє і, напевно, безнадійне,
коли не знаєш, що для тебе головне,
коли так хочеться до божевільні...
коли ідеш вперед, бо треба так,
коли всі сни такі жахливі
і не шукаєш вже шляху назад,
і втратив ти надію навіть в мрії
адже так важко жити без мети
або коли мета твоя незрозуміла
і скільки щастя свого ти не жди,
ти потім знову скажеш "не зуміла"
не втримала, не взнала, не взяла
або банально загубила в хмарах.
мабуть, потрібно ВІДЧУВАТЬ життя
а не просиджувати його у барах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392768
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2013
автор: Jugo