У нас ще, звичайно, усе попереду,
На нас ще чекають великі простори,
І море життя ще не має берега,
А небо не знало ще люті, злості.
У нас ще нема рукою тремтячою
Імен акуратно в блокнотах закреслених.
Ми досі чекаємо нетерпляче
Свят і канікул - часу для безладу.
У наших очах палають амбіції,
Серця двоєдино тремтять у коханні.
Давай молодими лишатися вічно.
Це буде моїм єдиним проханням.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392928
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2013
автор: Марина Смагіна