Вище неба

Це  відчуття,  що  я  літаю  вище  неба,
Зовсім  скоро  я  торкнусь  твоїх  долонь,
Я  вірю  в  щастя  й  неземний  вогонь,
А  більшого  повір  мені  не  треба!

Це  відчуття  п’янить  без  алкоголю,
І  сяє  радість  у  моїх  очах  глибоких,
Ти  не  казав,  що  любиш  карооких,
Не  хочу  бути  вільною,  не  ціную  волю!

Це  відчуття,  мов  шовк  на  моїй  шкірі,
Лиш  дотик,  і  я  далеко,  у  нірвані,
Існуємо  лиш  ми  шалені  і  кохані,
Прошу  я  про  одне:  «Не  топчись  по  вірі!»

Ці  почуття  заполонили  нас  безмежно,
Тебе  чекала,  мабуть,  півжиття,
Тепер  ти  мій,  немає  вороття,
Літаємо  над  небом  обережно…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392971
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2013
автор: Наталія Шафран