Я бачив смерть на полі бою,
Вона безжальна і страшна.
Їй стежка встелена журбою,
ЇЇ вперед веде війна.
Літала вихором над полем
Без смутку, туги і жалю.
Чекала, щоб упитись болем
І спрагу втамувать свою.
А як скінчилась битва люта,
Встелився трупів частокіл.
Вона розкривши свої пута,
Снувала вільно поміж тіл.
Збирала тихо душі мертвих,
Ще спраглих до життя юнців.
Не ворушились її жертви,
Лиш кров стікала із рубців.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393004
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 16.01.2013
автор: Бойчук Ігор