Гроза.

Чисте  поле,  дощ,  гроза,
а  ти  стоїш  і  не  тікаєш.
Вже    по  ріллі  стіка  вода.
Чого  ти  хочеш  й  сама  не  знаєш.
Заблукала  ти  в  своїм  життю,
заплуталась  у  вчинках.
Ти  хочеш  розчинитись  в  каяттю.
Не  получається.  Яка  причина?
Не  розібралася  сама  в  собі,
невпевнена,  що  вже  готова.
Ти  намагалася  сховатись  у  юрбі,
та  поверталась  в  чисте  поле  знову.
"Простіть,  пробачте  всі  кому  зробила  зле,
бо  важко  жити  з  темними  думками."
Ти  понадіялась,  що  все  мине,
та  все  ж  слова  залишились  словами.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393031
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2013
автор: Інна А.